Эйлат находится на самом его юге, на берегу Красного моря Индийского океана. История Эйлата насчитывает много веков, о чем говорят археологические раскопки. Это в этом районе остановился Моисей со своим непоседливым народом после блужданий по Синаю. Израильская история Эйлата начинается с 10 марта 1949 года, когда этот тогда еще пограничный иорданский пост (называвшийся Ум-Рашраш) был занят без единого выстрела бойцами бригады Голани, которые первыми вышли сюда по бездорожью, через пустыню, и подняли здесь знаменитый бело-голубой «чернильный» флаг (сделанный из белой простыни с использованием банки чернил). Сейчас около крупнейшего в Эйлате торгового центра «Молл а-Ям» стоит памятник, посвященный этому знаменательному событию в истории города. Прямые чартерные рейсы в Эйлат начались в 1975 году, и с этого времени город стал международным, быстро развивающимся туристическим центром. Сейчас Эйлат – это современный город с населением около 55 тысяч человек, но не забу
... Читати далі »
Раніше навколо церкви ставили дванадцять хрестів, із зображенням так званих дванадцяти станцій, — дванадцяти зупинок Христа на дорозі до страти. Так прочани уявляли собі Хресний Шлях. Зовсім інакше виглядає справжня «Дорога скорботи», так перекладається «Via Dolorosa». Починається вона біля Левових воріт Єрусалима, через які вели зрадженого Іудою Ісуса в місто на суд. Справжня скорботна дорога — вузенька вуличка, закута в світло-жовтий камінь. Уява малювала нам заповідний провулок, на якому панує, так би мовити, музейна тиша. Натоміть, пілігримові доводиться пробиратися через галас і тисняву, торгівців, що ловлять кожен погляд на свій товар, і відшукувати на стіні круглі бронзові таблички з назвами «станцій» — так тут називають пам’ятні зупинки на дорозі Христа. Ось мусульманська школа — тут була фортеця, де Пилат судив Христа, а тут у надрах звичайного єрусалимського будинку була темниця Христова. А на цьому перехресті збереглися залишки іще римської бруківки, тут Спасит
... Читати далі »