Четвер, 02.05.2024, 01:19
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Сенча для сенчан (неофіційний сайт)

Меню сайту
Форма входу
Пошук
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 243
Календар свят
Травень 2024
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Погода у Сенчі
Сенча
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог

Головна » 2010 » Квітень » 25 » Мандрівні Сенчани. Історя перша. Стамбул.
11:49
Мандрівні Сенчани. Історя перша. Стамбул.

Один день в Стамбулі.

 Що я знала про Стамбул і про Туреччину взагалі….? Знала що Стамбул досить велике місто з виходом до моря. В моїй голові Туреччина асоціювалась з брудом, нерозумними турками, відголосками упередженого ставлення через набіги і поневолення їх предками наших предків, через різанину вірменів, лукавством, «торгашеством» де продають все і всих, включаючи наших бідних дівчат секс-рабинь, яких постачають в місцеві борделі, які просто один на одному там скрізь. Уявлялись нещасні місцеві безправні жінки, пригноблені чоловіками, які не мають права на власну думку чи дії, всі обов’язково ходять в паранджі і довгому  чорному одязі, а чоловіки тим часом виявляють надмірну увагу до приїзжих туристок, і викрадають іх пачками щоб знову ж таки тут же продати. Уявлялося все таким похмурим і брудним, я чомусь була впевнена що турки дуже неохайні і на вулицях повинні бути великі купи сміття. Повна антисанітарія в місцевих закладах харчування і хвороботворні бактерії та збудники різних інфекцій повинні прямо кишіти в повітрі навколо. Ось така «весела» картинка була в моїй голові коли я сідала в літак,  єдина позитивна асоціація була зі східними ласощами, солодкий смачний щербет, чурчхела,  пахлава і ще різні красиві штуки, назви яких я не знаю.

2 години в літаку і я в Стамбулі. Сказати що аеропорт великий, це нічого не сказати. Він один з найбільших в світі. Міжнародний термінал побудований в 2001 році, розмір вражає. А наступне враження це масштаб самого міста, Стамбул більший за Київ в 5 раз, в ньому проживає 16 мільйонів жителів.


 Велетенських розмірів кораблі розміщені в порту. Стамбульський морський порт є важливим портом міжнародного значення і водний транспорт  займає суттєве місце в житті країни.

 Проїждаючи через один з мостів, я помітила що прямо під мостом розчиняють живу рибу і тушки складають в ящики, які потім кудись транспортують. Це так незвично.

В  Стамбулі є на що подивитись,  та за браком часу я цього не зробила. Найбільше туристи відвідують палац Топкапи.

Султанський палац Топкапи є однією з найкрупніших визначних пам'яток Стамбулу. Побудований в 1466 р. за наказом султана Мехмеда-завойовника. До середини XIX ст. у нім жили султани, поки Махмуд II не переніс свою резиденцію на берег Босфора.

Топкапи не представляє цінності як архітектурний шедевр, але це єдиний у своєму роді історичний пам'ятник, в якому зараз розташовані музей і збройова палата. У збройовій палаті зібрана багатюща колекція турецької зброї, тут зберігається подарунок англійської королеви - золота рушниця. Сховище історичних реліквій знаходиться в колишній скарбниці і султанських спокоях. Зараз тут представлені трони, особисті речі і колекція парадного одіяння султанів, прикрашена коштовними каменями зброя, а також облямована в срібло муміфікована людська рука - затверджується, що це рука самого пророка Мухаммеда. Гарем в лівому крилі палацових споруд завжди викликає непідробний інтерес і у туристів, і у самих турок. Зовні скромна і проста будівля, що будувалася за життя декількох султанів, всередині вражає розкішшю і багатством убрання. Гареми завжди ретельно охоронялися, доступ туди був закритий для всіх, окрім султана і його вірних слуг, а порушники каралися смертю.


Мечеть Ахмедіє (1609 - 1616 рр., "блакитна мечеть"), побудована на місці палацу візантійського імператора, фрагменти мозаїки якого зберігаються зараз в Музеї Мозаїки. Стіни Ахмедіє покриті плиткою легкого блакитного кольору, що відображає сонячні промені, що додає їй особливу чарівність. У мечеті три частини - зовнішній двір, внутрішній двір і центральна будівля з куполом заввишки 43 м., в яких 260 вікон. Інтер'єр викладений 21 тис. черепичних плиток. Величні куполи прикрашені коштовностями і розписані мусульманськими молитвами. Мечеть має шість мінаретів, тому до Великої мечеті в Мецці був прибудований сьомий мінарет, щоб святиня ісламу як і раніше не мала собі рівних. Тут проходять мусульманські свята, і саме звідси паломники відправляються до Мекки

 

Пів години автомобілем від аеропорту і ось одна з центральних площ європейської частини Стамбулу – площа Таксім, на ній знаходиться монумент «Республіка» збудований на честь встановлення республіки в Туреччині в 1928 році ( встановлено пам’ятник), автор 12 метрового монументу італійський архітектор Пєтро Каноніка.


Ця площа дуже популярна серед туристів, гостей Стамбулу через велику кількість готелів та магазинів, а також серед місцевого населення, оскільки там прийнято прогулюватись, як скажімо на Хрещатику J

Зареєструвавшись в готелі було трохи часу  погуляти містом, колоритні вузькі горбисті вулиці не схожі на жодне місто в яких я бувала до цього. Самобутнім являється також те що на вулицях дуже багато котів, до яких шанобливо ставиться місцеве населення, підгодовує, коти чистенькі, гарненькі, з щепленнями і стерилізовані, що також плюс туркам, які піклуються і про тварин і про людей. Стамбульські родини мають якусь свою справу, чи магазинчик, і вони чомусь зосереджені всі в одному місці, якщо це сувенірні крамнчки то вони одна поряд з іншою, потім йде ряд годинникових майстерень, потім в ряд крамниці антикваріату і т.д.. Як правило все це на першому-другому поверхах будинків, а вище живуть власники.    

Стамбул вразив дуже приємно, я не помітила «праздно шатающихся» турків, всі працюють, будь де і будь ким, немає непрестижної роботи, вони з задоволенням чистять рибу під мостом, прибирають сміття, миють вулиці, працюють таксистами, продають смажену кукурудзу, сидять в дорогих шкіряних кріслах займаючи високі пости, викладають в університетах, лікують хворих.

Турція розвинута сучасна країна, не дарма ж вона вже стільки років в Євросоюзі J Мої страхи щодо «нещасних турчанок» також не справдились, більшість з них носить звичайний європейський одяг, навчаються, працюють, якщо бажають чи мають необхідність, і живуть звичайним життям. 

Ще турки дуже гостинні, складається враження що вони все життя чекали саме тебе і ти відчуваєш себе центром всесвіту, навколо якого все крутиться.

Приємно прогулятись вечірнім Стамбулом, на кожному розі затишні кафе та ресторани, зі смачними стравами та звичайно східними ласощами.

Ось таким був мій день в Стамбулі.

Переглядів: 968 | Додав: Lanau | Теги: мандрівки, сенчани, Стамбул, сенча | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
1 Міла  
1
Дуже цікаво:) Доречі, я про турків та Туреччину ще з університетських літ доброї думки - щодо їхньої культури у поведінці, у побуті і взагалі, а також щодо гостинності, тому що вчилася в інтернаціональному університеті. Можу сказати, що народи, якими ми звикли вважати "дикими", поводяться значно цивілізованіше, аніж ми - не кидають сміття під ноги, поважають старших (ніколи не підвищать голосу на старшу людину, а також забезпечують безбідну старість своїм літнім родичам). Окрім того, вони, навідміну від нас, дуже рідко дозволяють собі прояви расизму, розуміючи, що неповага до людей з іншим кольором (відтінком) шкіри є ознакою крайнього ступеню безкультур'я.

2 Lanau  
0
Так, приблизно так і про Китай говорять, я там ще не була, але думаю що з цивілізацією там дуже і дуже все добре biggrin

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]