 1. Прибрати. Якщо у Чистий четвер все прибереш, весь рік чистота в хаті водитися буде, казали селяни і ретельно мили, підлоги, стіни, стелі хати, стіл, лавки… У саду і на городі господар згрібав на купу торішнього листя, бадилля бур’янів і підпалював – «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». 2. Скупатися до сходу сонця.
Існує повір’я, що в Чистий четвер до східсонця ворон носить з гнізда с
воїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. А хворі люди, викупавшись, набирали з купелю води, несли на перехрестя і виливали – «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й примовляв: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки».
3. Готувати святковий стіл.
Починали готувати частування до Великодня: пекли паски, робили сирні паски, фарбували яйця, варили пиво на весь святковий тиждень, різали худобу (четвер-угодник збереже м’ясо від псування) і готували страви з м’яса. Усе повинно було бути готове до вечора суботи, коли до церкви несуть святити паску і яйця. Традіційно цього дня віпікають паски. До її виготовлення треба ставити з особливим натхненням та трепетом. Перед тим як віпікати, необхідно помолитися, аби очистити свої думи та помисли.
4. Приготувати «четвергову» сіль.
Кожен член сім’ї брав по пригоршні солі, все зсипали в одну купу. Цю сіль зберігали, називається вона «четвергова сіль», тобто сіль Великого четверга. Нею лікували себе, а також своїх рідних і близьких. З цієї ж солі робили обереги для родини, худоби, городу, будинку.
5. Провести ритуали зі «страсною» свічкою.
Увечорі в церкві відправляються «Страсті». Повертаючись із церкви, намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Полум’ям цієї свічки випалювали хрест у хаті на сволоці – «щоб лиха нечисть хату минала». Хворі на пропасницю шкребли сажу зі «страсного хреста», розводили в свяченій воді й пили як ліки. Народ вірив, що ця свічка в скрутний час стає людям у пригоді; її запалювали перед святими образами, коли на мешканців дому нападав страх. Під час великої грози запалювали, «щоб грім хати не спалив». Тому страсна свічка ще називалася «громичною». Запалювали цю свічку і при тяжкій хворобі людей або худоби, а також під час тяжких пологів; давали в руки помираючому. Пасічники з цією свічкою ходили до бджільника.
Авторська стаття:
http://kolo.poltava.ua/2012/04/12/chistij-chetver-%E2%80%93-shho-slid-zrobiti-dlya-blagopoluchchya-svoyei-rodini/
|