Особистості:
відомі люди Сенчі, талановиті обдаровані
особистості, просто звичайні люди які
своїм повсякденним життям є прикладом
для наслідування іншими.
Исходя
из этого, считаю, что рассказ о жизни
моих дедушки и бабушки достоин внимания
читателей сайта "Сенча для сенчан".
Предлагаю отрывок из работы моей дочери
на Всероссийском конкурсе "История
моей семьи". Возможно, на эксклюзивном
фото кто-то узнает знакомых для себя
людей.
ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ «ПИТНА ВОДА» НА ТЕРИТОРІЇ с.СЕНЧІ Розроблення Програми обумовлено: • незадовільним екологічним станом поверхневих та підземних джерел питного водопостачання; • потенційною загрозою ускладнення санітарно-епідемічної ситуації в с.Сенча внаслідок низької якості питної води; • незадовільним технічним станом і зношеністю основних фондів систем питного водопостачання та водовідведення населених пунктів; •
З дитинства я чула історію про панночку, яка похована на засульському кладовищі. Що ніби то вона була дуже красива і багата, що її прихильник ( не відомий засульцям) з Німеччини замовив і привіз волами в Засулля памятник, шо встановили по смерті панночки. Могила була розграбована на початку 80-х, розрита, і памятник втративши рівновагу впав. В такому стані могила була досить довгий час. В кінці 90-х упорядковували кладовище і могилу з памятником привели до ладу. Памятник з каменю, має вигляд стовбура дерева з обпиляними вітами, зверху прикрашений хрестом. Проживала ця панночка в будинку, над Сулою, де потім була початкова Засульська школа (так говорили старожили).Я більше нічого не знала.
Нещодавно мій родич з Харкова, що напередодні відвідав кладовище, передав нижченаведений матеріал, про панночку, що похована в Засуллі:
"Кржисевич Марія Степанівна (дівоче прізвище — Задорожна;
1824 — 1905) — племінниця поміщика Г. С Тарновського. Була приятелькою Т.Шевченка з часу його перебування у
Петербурзі до заслання; Знайомство з нею відбулося, мабуть, 1843 р. в
Качанівці, садибі Г. С Тарновського. У Петербурзі Шевченко намалював портрет М.
С. Кржисевич.
Була знайома
зМ.І. Глінкою, який протягом 1842-1856
рр. листувався з нею і подарував їй ряд своїх творів з авторськими написами."
Багато трагедій пережив український народ за свою багатовікову історію, але таку, як голод 30-х років, історія України не знає. Сталін спостерігав за селом і бачив, що воно багатіло і виходило з-під його контролю. Багатий – значить незалежний. А це не по-сталінськи. І він рішився на "велику справу”: поставити село на коліна, навіть, якщо при цьому доведеться переломити йому хребет. І він його переломив, назвавши цей злочин великим переломом.
Часи війни і свій вихід із оточення описує маршал І. Х. Баграмян. Як відомо він тоді займав посаду начальника оперативного відділу Південно- Західного фронту, яким командував Кирпонос М.П.. Читайте виписку із його книги. « Так начиналась война».
«Утром 19 сентября добрались до села Городищи, расположенного при слиянии рек Удай и Многа. Командующий фронтом приказал сделать остановку, чтобы привести колонну в порядок, выяснить обстановку и наметить дальнейший [357] план действий. В этом селе к нам присоединилась колонна штаба 5-й армии. Она следовала под прикрытием остатков 31-го стрелкового корпуса генерала Калинина....
Список пам’ятників історії Полтавської області (відповідно до додатків: № 2 до рішення виконкому обласної Ради народних депутатів від 23.04.1982 № 247 та №2 до рішення облвиконкому від 23.04.1984 № 165)
