Список
історичних об’єктів та об’єктів монументального мистецтва Лохвицького району, нововиявлених та новоспоруджених протягом 1984-2009 рр. і взятих на облік

Сенча с., Різдвянське кладовище. Братська могила радянських воїнів, 1943 р.

Сенча с., кладовище (колишнє с. Засулля). Братська могила радянських воїнів, 1943 р.
Сенча с., вул. Урожайна, 70, садиба Бойчевського. Могила розстріляного фашистами Бойчевського І.К., 1943 р.
Сенча с, (колишнє с. Засулля) . Пам’ятний знак жертвам Голодомору.
Сенча с., Різдвянське кладовище. Пам’ятний знак жертвам Голодомору.
Сенча с., Різдвянське кладовище. Могила 2 радянських льотчиків.
Сенча с., кладовище. Могила Героя Соціалістичної Праці В.І.Труша.

Городище «Самсонів острів» – слов’янське городище і поселення часів Київської Русі, селище (городище ІІІ)

с.Сенча, ур. Самсонів острів, Сенчанська с/р, правий берег р.Сула, автотраса Лохвиця-Сенча-Лубни
ІІ-І тис. до н.е., V, X-XI, XI-XIII ст., доба брон­зового віку, скіфський час, середина І тис. н.е., роменська культура, доба Київської Русі
Ґрунтові насипи валів, рови
Городище — 40х45 м, збереглася ¼ частина; селище — 5 га, збереглося бл. 2 га
Рішення Полтавського облвиконкому № 247 від 23.04.1982 р.

677

.....

Приведена нижче стаття має на меті роз"яснити суть і цілі товариства "Просвіта", в якому приймала участь наша землячка Костенко Марія Лук’янівна, докладніше про неї в розділі "Особистості"

Історія

"Товариство «Просвіта» в Галичині народилося на противагу антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою, — з одного боку, і русофільській, — з другого..." 

Сенча - чудове село з дещо екзотичною назвою (на думку тих, кому потрапляє на слух вперше), розташоване у самому серці України, серед безкрайніх лісостепів Полтавщини, на березі Сули – притоки славного Дніпра.
Щодо екзотичності то, приміром, моїй подрузі –китаянці, мешканці Пекіну, яка приїздила помилуватися тутешніми пейзажами, назва ця нагадує чомусь в’єтнамське «привіт!» - в українській транскрипції - «сінчау!» J Насправді ж, ім’я села нічого спільного з В’тнамом не має – за найвірогіднішою з версій, воно походить від давньої назви риби «синець», різновиду ляща, який колись водився у Сулі.
Якщо говорити про водні ресурси, окрім ріки, в селі є 4 мальовничих ставки загальною площею понад 9 гектарів. Щойно розтає сніг, до них поспішають рибалки, і тоді серед високих очеретів по знайомих «стежках» неспішно ковзають рибальські човни.
Популярним заняттям серед значної частини чоловічого населення є мисливство – восени полюють на качок та іншу пернату дичину, а взимку –на пухнастих лисиць, зайців, вовків тощо.
Молодь, здебільшого, хлопці (не перевелись іще у нас козаки!) навесні, вже у квітні, не дочекавшись, аж вода у Сулі нагріється, поспішають загартовуватись, пірнаючи в холодну воду. Улітку ж сюди прибувають відпочивальники, і залиті сонцем береги ріки наповнюються галасом, дитячими радісними вигуками, змішаними з ґелґотанням гусей, яких господарі цілими стадами приганяють пастися на моріжку.
Ріка подекуди має досить потужну течію, особливо біля мосту, по якому проходить магістраль. Під цим мостом шумить водограй з прохолодною, прозорою водою. Понад берегом цвітуть блакитні незабудки, а на рівному плесі вод красуються, жовті купальниці та білі лілеї серед зеленого латаття. Нерідко просто до пляжу прилітають чорногузи, аби спіймати яку-небудь необережну жабку на обід. Вони проходжуються мілководдям на своїх довгих червоних лапках, здалеку поглядаючи на розімлілих від сонця відпочивальників. Дно ріки серед прошарків своїх ґрунтів ховає цілющу блакитну глину, якою можна намаститися (чим не SPA - курорт! J), аби відчути оксамитовий ефект місцевих мінералів (щоправда, їх ніхто не досліджував, але в чудових косметичних властивостях переконалась не лише я).
Сенча славна своєю минувщиною, адже заснування городища (бо Сенча була колись, в кінці 17 століття, містом з 5-тисячним населенням) датується 989 роком. За свою понад 1000-літню історію Сенча зазнала багатьох змін. У період Київської Русі входила до складу Переяславського князівства, про що свідчать літописи, в тому числі славнозвісна «Повість временних літ». До сьогодні тут збереглися рештки двох городищ – «Самсонів острів» та «Замок». Напередодні Визвольної війни Сенча була власністю польського магната Їєремії Вишневецького.
Сьогодні тут розташовані Сенчанська ЗОШ 1-111 ступенів, Лучківська ЗОШ 1-11 ступенів, Сенчанський яслі-сад "Ромашка", Сенчанський Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитяча музична школа, Сенчанська нумерна районна лікарня № 2, три сільських клуби та Сенчанський Будинок культури, чотири бібліотеки, ТОВ " Сенча ", чотири фермерських господарства, промислові підприємства (Яблунівський промисел ГПУ «Полтавагазвидобування, Лохвицька РІТС, Автотранспортна колона № 5, Яблунівське УПГГК), споживче товариство тощо.
Сенча сучасна вабить не лише красою природи, а й величчю людських душ, їхньою полтавською теплотою та простотою, гостинністю та нестримною співучістю.
Не переводиться тут творча самодіяльність – Сенча пишається своїми танцювальними та співочими, цирковими колективами, особливо дитячими, які дають чудові концерти в місцевому Будинку культури,на імпровізованих сценах стадіону в сосновому лісі, на луках чи у центрі села, виїжджають на конкурси до різних куточків України та отримують перемоги на них.
Сенча завжди радо відкриває свої обійми усім гостям– завітайте до цього мальовничого куточка української землі!

Наш

Юлиевское месторождение внесено в каталог крупнейших месторождений мира С введением в эксплуатацию пятикилометрового железнодорожного пути от Юлиевского месторождения до станции Мерчик Южной железной дороги на днях начата отгрузка нефти, газового конденсата и сжиженного газа с Юлиевского нефтеконденсатного промысла. Сырье поставляется потребителям как в Украине, так и в Польше и Венгрии...

Статья о реке Сула.