Сенча для сенчан (неофіційний сайт)

«Українка» . Микола Рачков (др. пол. XIX ст.)

Напередодні свята Дня Незалежності, коли ми всі, хоча б раз вдягаємо вишиванки, хочется дізнатись сутність та зміст, що означають орнаменти на них.

Так що ж таке вишиванка?

 

Вишивка — це вид народного декоративного мистецтва або орнаментальне або сюжетне зображення на певних предметах (тканині, шкірі, рушниках, одязі, наволочках та ін..), яке виконане різними ручними або машинними швами. В Україні вишивання було дуже поширеною ручною працею жінок і, зокрема, дівчат. Птахи - це посланці Божого Духу, душі, що оберігають родину. Птахи обов'язково мають сидіти на дереві, так як птахи біля дерева символізують померлі душі й можуть накликати ранню смерть.

Чимало священних знаків, відомих ще з дав ... Читати далі »

14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.

На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

На житомирському Поліссі до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині колись вважали, що на Маковія треба обов'язково посвятити квіти, бо «від цього кві ... Читати далі »

Минулого року Львівському історичному музею приватна особа передала карту України 1918 року. Цю карту власник купив на Івано-Франфівському ринку у 80-х роках минулого століття. Вчені не сумніваються в достовірності карти. Дивіться вкладку.

Карта у розділі фотоальбом:

http://sentcha.at.ua/photo/48-0-517-3

 

Зелені свята – традиційне свято українського народу, яке пов'язане зі створенням світу. Вважається, що в цей день Бог створив Землю і засіяв її зеленню. Трійцю ще прийнято називати Трійцею або П'ятидесятницею. Напередодні цього дня, українські будинки прикрашаються зеленню ("маються", від слова "май"). Свято символізує собою початок літа, день прославлення процвітаючої природи, найзеленіше свято у році! Люди несуть додому святкові букети, щоб прикрасити ними свої будинки. Трійця по праву вважається одним з найбільш шанованих і улюблених свят у православних християн. Довгоочікуване літо вступає в свої права, воно дарує нам сонячний і радісний настрій, багато усмішок на кожен день! А головне, скрізь в повітрі чути аромати свіжих трав – пряний чебрець і запашний любисток, гіркий полин і терпкий аїр, освіжаюча м'ята ...

 

авторська стаття: http://vv-hotel.com/index.php?page=82

Про́води (також Ра́довниця, Гробки́, Діди́) — другий після Великодня тиждень, який в українській традиції є поминальним за померлими родичами.

Традиція Радовниці походить з язичницької доби і тісно пов'язана з давнім культом предків. У страродавніх слов'ян Радуницею (або «весняною радістю») називався, ймовірно, цілий цикл весняних свят — час поминання мертвих, за давнім народним віруванням, мерці радіють, коли їх поминають добрим словом живі свояки та ще й приходять до них на їхні могили[1].
Після введення у Київській Русі християнства з Х століття церковники засуджували й переслідували тих, що трималися старої традиції відмічати радуницю, але оскільки завадити цьому були невзмозі, встановили християнську традицію справляння Радуниці, однак лише одного дня — на другу неділю після Великодня. Водночас відмічання Радуниці було унормовано, фактично зведено до поминання померлих родичів, а будь які радощі і веселощі жорстко засуджувалися. От як про це у московському ... Читати далі »

Дорогі Сенчани!

Від щирого серця вітаємо Вас зі святом Великодня. 

 

"Христос воскрес!"-десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками.

Святково свічки засвітились,
І всі частунки освятились.
"Христос воскрес"-лунають дзвони.
Хай зникнуть всякі перепони!

Хай у душі панує свято,
Хай успіхів буде багато!
Хай завжди і у всім щастить.
І хай вас Бог благословить! 

 

Авторське право на поздоровлення © Настя

1. Прибрати.
Якщо у Чистий четвер все прибереш, весь рік чистота в хаті водитися буде, казали селяни і ретельно мили, підлоги, стіни, стелі хати, стіл, лавки… У саду і на городі господар згрібав на купу торішнього листя, бадилля бур’янів і підпалював – «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти».

 Існує повір’я, що в Чистий четвер до східсонця ворон носить з гнізда с

воїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. А хворі люди, викупавшись, набирали з купелю води, несли на перехрестя і виливали – «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й примовляв: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки».